Презентація проекту відбувалась протягом одного вечора після двотижневої праці над його реалізацією.

Формально зала виглядала як пуста.  Світлотіньові перепади на стінах я списала до однорідності завдяки штрихуванню олівцем по поверхні. 

Процес покриття стін штрихами – свого роду фізичний контакт, як з місцем, так і з часом. Графічним методом я візуалізувала стан невизначеності конкретного приміщення та відсилала не тільки до проблеми «не-існування» інституцій в Україні, а й місця художника та мистецтва в сучасності.