Перформанс/Performance _2011 Національний художній музей України/National Art Museum of Ukraine   please scroll down for English version Коли заходимо у музей то бачимо тільки об’єкти - найкращі результати, докази роботи, думки, життя художника. Тільки твори декількох художників, з безлічі тих, хто щоденно виробляють мистецьку «продукцію» по всьому світу, осідають у музеях. Музей ніби вимагає продовження, показуючи взірці, і ця вимога підкріплена перманентним очікуванням тисяч глядачів, бажанням побачити новий результат. В той же час довгострокові проекти в нашій країні не знаходять широкої підтримки, бо не дають швидкого результату.Та й процесуальність не є спектакулярною.Але якщо мистецький твір сприймати тільки на рівні об’єкту – то він не більше ніж просто ще один з товарів на полиці світового магазину. А підтримання віри у геніальність творця є тільки маркетинговою стратегією що дозволяє продати одиницю товару дорожче. Впродовж робочих днів 20-22 квітня (середа-четвер від 10.00-18.00, п’ятничя від 12.00-20.00) у Національному Художньому Музеї України, Лада Наконечна розміщує своє робоче місце у один ряд з мистецькими творами у музеї. Підкреслюючи цінність щоденної роботи вона пропонує перевести увагу з результату на процес. Процес штрихування по поверхні, що буде здійснювати художниця, схожий на нанесення тексту на папір, на нотування часу, часу присутності художника на своєму робочому місті, проживання дня у праці. Водночас, перформанс Лади Наконечної говорить нам про положення художника у системі відносин художник-мистецька інституція-глядач, де мистецька інституція є посередником. «Ще один день» – четвертий в серії перформансів «Заручник в НХМУ», яка продовжується щомісячними перформансами в першій половині 2011 року. Перформанси, ініційовані НХМУ та зібрані куратором Ларисою Бабій, досліджують, як живий процес мистецької акції взаємодіє з музейними часом та простором, та розглядають такі питання: Що значить бути заручником музею? На яких умовах та з ким можна вести переговори? Які можливі стратегії звільнення? Де взагалі свобода? When we enter the museum, we see only objects – the finest results, evidence of the artist’s work, ideas, life. Of the countless artists engaged every day in artistic “production” all over the world, the artworks of only a few end up in museums. It’s as though the museum orders its own perpetuation by displaying examples, and this demand is supported by the unending expectations of thousands of viewers, by their desire to see a new result. Meanwhile, support for long-term projects is hard to find in Ukraine, since they don’t provide quick results. And process is not spectacular. But if one perceives a work of art only on the level of object, then it is nothing but merchandise on the shelf of a worldwide store. And maintaining belief in the genius of the creator is simply another marketing strategy that makes it possible to sell an item for a higher price. For the duration of each workday, from April 20-22 (Wednesday-Thursday from 10.00-18.00; Friday from 12.00-20.00), Lada Nakonechna will take her place amidst the other artworks in the National Art Museum of Ukraine and get to work. While underlining the value of daily work, she invites viewers to turn their attention from result to process. The artist’s process of making marks on the surface resembles inscribing text on paper, marking the passage of time – the time that the artist is present at her workplace, spending a day at work. At the same time, Nakonechna’s performance draws attention to the artist’s position in the system of relations between artist-art institution-viewer, where the art institution acts as mediator. One More Day is the fourth in the series of performances “Hostage in NAMU,” which will continue with monthly presentations during the first half of 2011. The performances in the series organized by curator Larissa Babij investigate the process of live artistic action in relation to the unique time and space of the museum. They address such questions as: What does it mean to be taken hostage by the museum? What are the terms of the negotiation? Strategies for escape? Where is freedom? |
 | |
|
|