«Основним принципом підготовки художників у НАОМА є навчання «в індивідуальних навчально-творчих майстернях під керівництвом видатних митців-педагогів». У процесі фахової освіти перевага надається технічним навичкам, тому програми базуються на багатогодинних натурних і анатомічних штудіях, копіюванні взірців світового мистецтва – наголос ставиться на технічну досконалість виконання.

Хоча учень нерідко переймає у майстра манеру, «вчитись у майстра» означає зовсім інше. Вчитись у майстра – долучатись до тіла прославленого, до «телосу», до типового образу «видатного художника, зберігача культурних надбань країни». Потрапивши до майстерні, учень має сумлінно виконувати завдання учителя, розділяти його символічний капітал, адже він продовжив шлях традицій, започаткованих «видатними майстрами». Учню дається право «гідно» на нього ступити і вимагається «шанобливо ставитись до культурних надбань». (фрагмент тексту Лади Наконечної «Учитель». З публ. «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншими. Зошит № 2», 2017, с. 14–16).